Семен Семенченко: «Вам не стыдно?!»

Можу подякувати тим, хто прийшов підтримати на суд. Зазвичай я не помічаю тих, хто кидає бруд. А зараз прочитав роздруківку коментарів по моєму арешту і, окрім подяки за підтримку, хочу запитати у інших — вам не соромно?

Вам не соромно, що мене відправив за грати Луганський суддя, який приїхав в Київ після 2017? Який прославився тим, що відпустив Труханова?

Вам не соромно, що до цього мене двічі відправляла за грати мати відомого персонажа Youtube, якій подобається репер Баста та для яких українці — «бидло» та «прос#али Крим?»

Вам не соромно, що комбата добробату судять, звинувачують та підозрюють «уклоністи» від фронту?

Вам не соромно, що мене незаконно тримають в ізоляторі СБУ на безальтернативному арешті, а Медведчук спокійно сидить під домашнім арештом?

Вам не соромно читати в коментарях «Сёма любит деньги», а в моїй підозрі не бачити статті «тероризм» з потерпілим кумом Путіна та дорученням КГБ Білорусі по моїй справі?

Вам не соромно, що я 7 років захищав сотні людей в судах, виступав в підтримку майже всіх добровольчих формувань, а вони майже всі зараз ховаються в кущах або в карманах своїх спонсорів?

Вам не соромно, що мене обливають лайном як «солдата олігархів», але мене не показує жоден олігархічний канал?

Це — риторичні питання. Тому що тим, у кого я запитую — їм не соромно. Це їх просто не стосується. Тому що я захищав та боровся не тільки за Україну чесну, сміливу та солідарну.

Нажаль, причепом до неї йде і друга частина. Труслива, дурна, любляча хайп, плітки та теплий диван. І, нажаль, ці дві України не віддільні. І не можна сказати «Слава» одній та презирливо відвернутися від іншої. А шкода, що так не можна.

В будь-якому випадку — прорвемось. Хоча усе це демотивує значно більше, ніж усі одиночні камери та судді з Луганська разом взяті.

Господь не дає випробувань більше, ніж може винести людина.

Слава Україні!