Семенченко — сыну: сейчас я сижу в этой камере, потому что всегда оставался свободным человеком

Зараз в мене є багато часу, щоб обдумати відповідь. Але проблема полягає в тому, що …

Якщо відповісти складними словами, то Гриша не зрозуміє мене. Йому ж ще тільки 12 років… А відповісти простими словами, щоб дитина зрозуміла — не знаю, чи вийде в мене?

Загалом, поясню, як зможу, а не зрозуміє зараз — перечитає ще раз, коли подорослішає.

Синку, зараз я сиджу в цій камері, тому що в 2014 не ховався по кущам і не марширував з прапорами та піснями. А зібрав людей, узяв в руки зброю та відбив у ворога стільки української землі, скільки зміг.

Тому що не мовчав. Ні про Іловайськ, ні про Дебальцево, ні про торгівлю на крові. Не мовчав навіть тоді, коли замовкли деякі з тих, хто воював поряд зі мною.

За те, що коли став депутатом, не захотів стати «хозяином жизни». Так і не став ні рабом, ні рабовласником.

Тому що навіть через 7 років безперервного поливання мене брудом, мав змогу говорити правду і вести за собою людей.

Я сиджу тут, синку, тому що завжди залишався вільною людиною. І хотів того ж для моєї Батьківщини та усіх моїх співвітчизників.

Але відняти у вільної людини найцінніше, що в нього є — його свободу, неможливо. Як і любов до Батьківщини, до людей які живуть на рідній мені землі. Це те, що завжди буде всередині таких, як ми.

Це те, що ти відчуєш глибоко всередині себе, коли ще трохи підростеш. Те, що за гратами тільки міцнішає та закаляється.

Усе буде добре. Усе буде Україна…

Інше — зрозумієш, як прийде час…

Зі слів Семен Семенченко опубліковано дружиною.