30 сентября 2020 г., 22:14:00
1654
Про це він написав у Фейсбуці.
“Діяти спільно, координувати зусилля, знаходити командні рішення – це те, що потрібно для побудови сучасної конкурентної України. Якщо ти в команді, не намагайся обіграти свою ж команду заради особистих інтересів. Якщо ти обіцяєш, виконуй те, заради чого тебе взяли у команду і чого від тебе очікує суспільство. Це прості принципи, які, на жаль, частенько губляться десь у високих коридорах та парламентських кулуарах”, – написав він у середу на своїй сторінці в Фейсбук.
За його словами, “вже зрозуміло, що деякі люди в команді президента з часом відчули, що вони – особисто – більше команди”.
“Розчарую. Це – ілюзія, яка у підсумку може зашкодити державі, якщо людина не повернеться до об’єктивної оцінки, перш за все, себе, своїх дій, своїх цілей. Незалежно від владного чи депутатського статусу…”, – вказав він.
Єрмак вважає, що в 2019 році завдяки перемозі на виборах президента Володимира Зеленського багато хто отримав довгоочікуваний шанс реалізувати в Україні ті позитивні зміни і програми, які блокувалися впродовж десятиліть.
“Частина з цих людей виконують свою роботу ефективно, ще частина – припускаються помилок та емоційних сплесків, які конфліктують з державницькою позицією. Це вимагає жорстких висновків. Втім, це нормальний робочий процес, якого не уникнути. Ідеальних людей і рішень не буває, але треба вміти миттєво реагувати на складні ситуації”, – заявив він.
При цьому Єрмак вказав, що в складних ситуаціях немає простих і очевидних рішень, як це іноді видається в теорії. “Ми звільнили, ми знаємо, ми тиснемо”. Можна з легкістю написати кілька хороших фейсбучних текстів і сказати, що справу зроблено. “Все розкладено по поличках”. А насправді – порожнеча”, – зазначив він.
Керівник ОП також вважає, що народним депутатам, щоб добре розуміти, що відбувається на Донбасі, потрібно все-таки туди особисто з’їздити, але не в “паркетному режимі адмінподорожі” і не на півдня.
“А побачити на власні очі справжнє життя, відверто поспілкуватися з місцевими жителями, військовими. Послухати біль конкретних людей – наприклад розпитати про їхнє ставлення до режиму припинення вогню. І нарешті зрозуміти, що ця тиша (довготривала, до речі) для них дійсно означає. А вже потім обговорювати щось, писати дуже викривальні “фейсбучні повчання”, давати глобальні поради як за три дні все вирішити. Лише тоді це буде взаємно корисно. Чи ні? Чи, як завжди, обійдемося словами “супер-знавців”?”, – зазначив він.
