Як "сипляться" депутатські фракції в Київській міській раді

Депутатські фракції в Київській міській раді «сипляться». Одні фракції втрачають депутатів, а інші саморозпускаються. Координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Києві розбирався чому так відбувається.

У Київській міській раді є багато прикладів переходів депутатів між фракціями. Деякі з них є вимушеними, а інші - за власної ініціативи. Під «вимушеними» йдеться, наприклад, про перехід з фракції «Самопоміч», яка саморозпустилась, а депутати долучились до інших фракцій.  

Так, наприклад, 17 депутатів з фракції «Самопоміч» створили депутатську групу «Київська команда», двоє увійшли до новоствореної фракції «Самопоміч» інші ж вирішили стати позафракційними. В таблиці нижче можна детальніше ознайомитись із тим, як мігрували депутати по фракціях.

Найбільше депутатів пішло з «Європейської Солідарності» 

У травні 2019 році Олександр Пабат в публікації на своїй сторінці в Фейсбуку опублікував гнівний пост стосовно партії «Європейська Солідарність» та зробив заяву, що йде з партії. Аналізуючи Фейсбук-сторінку депутата можна зробити висновок, що депутат знаходиться в опозиції до чинного мера. На засіданні Київміськради, що відбулося 24 жовтня 2019 було оголошено про вихід Олександра Пабата з фракції.

На тому ж засіданні Київради було прийнято рішення щодо виходу з фракції «Солідарність» таких депутатів, як Ілля Сагайдак, Олег Петровець, Олександр Харченко.

Після виходу з фракції Ілля Сагайдак був певний час позафракційним депутатом, а пізніше увійшов до депутатської групи «Київська команда» та став заступником міністра інфраструктури. Важливо зазначити, що заява була написана ще в травні, а оголосили про його вихід із фракції лише осінню, адже рада довгий час не могла зібратися.

Олег Петровець, який публічно заявив про вихід із фракції «БПП «Солідарність» у Київраді, зареєструвався на виборах народних депутатів України самовисуванцем у Київському районі Полтави в мажоритарному окрузі №145. Та під час передвиборчої кампанії розповсюджував інформацію стосовно своєї приналежності до партії «Слуга народу». В штабі політичної партії «Слуга народу» на Полтавщині ОПОРІ повідомили, що вважають такі дії Олега Петровця спотворенням інформації та звернулись із заявою до правоохоронних органів.

Олександр Харченко у 2019 році балотувався до парламенту від політичної партії «Сила і честь» по мажоритарному округу Чернігівської області №209. Ймовірно, саме балотування від іншої політичної сили стало причиною написання заяви та виходу з партії.

ВО «Батьківщина» втратила лише трьох

З фракції ВО «Батьківщина» вийшли три депутати: Ваган Товмасян, Сергій Римаренко та Сергій Паладій.

На своїй сторінці в Фейсбуку Ваган Товмасян опублікував допис, в якому відмітив двох депутатів, які вийшли з фракції разом з ним, та написав: «Це рішення визріло давно, тому що вже через рік після вступу до лав партії, ми зіткнулись з тим, що задекларовані ідеї та принципи партії ніколи не співпадають з діями. А навпаки, під виглядом турботи про киян, протягувались комерційні та земельні питання в інтересах корпорації». 

Інші фракції майже не постраждали

З депутатської групи «Київська команда», що утворилася внаслідок розпаду «Об’єднання «Самопоміч», теж почали виходити депутати. Так, наприклад, за власним зверненням її покинула Людмила Березницька, яка згодом стала позафракційною.

9 січня 2020 року Вадим Ноздря очолив державну компанію «Укрспецекспорт». Громадському руху «ЧЕСНО» він заявив, що не зможе поєднувати роботу в раді та в «Укрспецекспорт», тому невдовзі напише заяву на складення депутатських повноважень. 

Отже, депутатські міграції у Київраді явище очевидне і постійне. В більшості випадків головною причиною є незгода з політикою голосувань та розбіжність цілей між головним офісом партії та депутатами в місцевих радах. До того ж після виборів народних депутатів України, що відбулися влітку 2019 року, підтримка деяких партій значно знизилась. Через що депутати виходять із фракцій аби їхній рейтинг «не розтанув» разом із рейтингом партії, або ж «перефарбовуються», щоб на наступних місцевих виборах знову потрапити до рад з рейтинговими політсилами. В таких випадках легко можна прослідкувати, хто є ідейним, а для кого важливе лише депутатське місце.