США й Іран імітують "Бурю в пустелі"?

24 апреля 2020 г., 21:56:00

1431

Коронавірус ударив французькі й американські ВМС у спину

Тим часом Франція, куди коронавірус прийшов пізніше за Іран, при тому, що французька система за своєю якістю відрізняється від іранської як небо й земля, сьогодні має 161 530 хворих і 21 856 померлих, що дає рівень смертності в 13,54%. При цьому населення Ірану становить 83,2 млн осіб, а Франції – 67,1 млн осіб. Елементарна логіка підказує, що число хворих і померлих в Ірані від коронавирусу має бути щонайменше в 1,24 більше, ніж у Франції, і досягати, відповідно, 200,3 тис. і 27,1 тис. осіб, а з огляду на реальний рівень розвитку іранської медицини, цифри мають бути значно більшими.

Думаю, що іранська статистика захворюваності та смертності від коронавирусу ще більш далека від реальності, ніж китайська. До речі сказати, Росія, яка за офіційною кількістю хворих (62 886) майже наздогнала Іран, за числом смертей від коронавирусу (556) відстає від нього в 10 разів. Це наводить на думку, що російська статистика епідемії ще більше відстає від реальності, ніж китайська або іранська. Але навіть якщо влада Ірану й не знає точних цифр, вони напевне здогадуються про реальний масштаб епідемії у країні та про можливий колапс іранської економіки, що й без карантину ослаблена санкціями й не має ніяких "подушок безпеки".

Зрозуміло, аятолам зараз не до війни з "Великим Сатаною", тим паче, що вряди-годи інтереси Америки й Ірану збіглися, принаймні в одному пункті – у підвищенні цін на нафту. Трампові це підвищення потрібне, щоби стимулювати американську економіку й полегшити становище виробників сланцевої нафти у США, що має допомогти йому виграти президентські вибори. А для керівництва Ірану підвищення цін на нафту – це один із небагатьох шансів хоч якось полегшити становище економіки, яка котиться у прірву.

Читайте також: Портников: "Керована демократія" – це війна

Й у Вашингтоні, й у Тегерані, як видається, усвідомлюють, що нещодавня угода щодо скорочення видобутку нафти в рамках ОПЕК+ поки що не привела до зупинки падіння нафтових цін, які досягли рекордно низьких цифр. Ані Америка, ані Іран зараз не готові до подальшого скорочення видобутку нафти, як вочевидь не готові до цього й інші країни ОПЕК+. Отже, єдиний шанс зараз бодай якось відіграти рекордне падіння нафтових цін, це спровокувати (або зімітувати) якусь гостру міжнародну кризу, що може створити загрозу безперебійному постачанню нафти на світовий ринок. А реанімація американсько-іранського конфлікту поблизу Ормузької протоки – дуже добрий засіб таку криза створити.

Не думаю, що між Іраном і США була пряма змова. Але обидві сторони начебто добре розуміють мотиви дій одне одного й навряд чи їм перешкоджатимуть. Не можна виключити, що Вашингтон і Тегеран навіть спробують загострити конфлікт. Наприклад, іранські катери через якийсь час можуть знову наблизитися до американських військових суден, але без реальної мети підірвати їх або таранити. Американці ж у відповідь відкриють по катерах вогонь, але теж із таким розрахунком, щоб не влучити. Результатом подібного інциденту стане ще один стрибок цін на нафту. Через місяць інцидент можна повторити з тим ж результатом. Трамп не збирається нападати на Іран, у всякому разі, до виборів у США в листопаді, й у Тегерані це чудово розуміють. Та й у разі перемоги на виборах американський президент навряд чи піде на повномасштабну війну проти Ірану.

Водночас напруженість у відносинах із Іраном, що не призводить до війни, працює на передвиборну кампанію Трампа, і він може спробувати зберегти її аж до листопада, так само, як і хоча б і помірне зростання або стабілізацію нафтових цін на прийнятному для США рівні. Звичайно, є ризик того, що хтось з іранського або, що менш ймовірно, з американського боку порушить неписані правила гри й завдасть противникові значних збитків, що може привести до неконтрольованої військової ескалації. Але цей сценарій видаєтья вкрай малоймовірним, тому що його прагнуть уникнути обидві сторони. Інша річ, що подібного імітаційного конфлікту може не вистачити, щоб забезпечити стійке повернення цін на нафту бодай до рівня 40 доларів за барель марки Brent, надто якщо пандемія та її наслідки для світової економіки затягнуться.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Источник: → Все новости от