Питання нашого виживання: що треба робити для уникнення катастрофи

21 апреля 2020 г., 23:34:00

1353

Цивілізований світ повірив у свою технологічну всемогутність і непереможність. Про глобальні загрози людству говорили не дуже серйозно. Хіба що на рівні флешмобів шведської дівчинки Ґрети Тунберґ. Утім є проблеми, яких оглядачі старанно оминають через їхню складність, практичну нерозв’язність і викличність. Напевно, це почалося ще з ігнорування вчення Мальтуса, що пояснювалося його некомпліментарністю щодо ідей нескінченного, нічим не обмеженого поступу й похмурими передбаченнями жорсткого конфлікту між нестримним зростанням населення нашої планети та ресурсами Землі.

Вочевидь людство не здатне регулювати свою чисельність. Згідно із багатьма дослідженнями, за 30–40 років кількість мешканців Землі сягне 10 млрд. Чи здатна планета витримати таку кількість? Чи вистачить чистого повітря, чистої води, чи витримає екологічна система нашого небесного тіла? Наскільки поглибилася й сьогодні дуже гостра проблема відходів, що зростають у геометричній прогресії? Є вже цілі архіпелаги пластикових предметів у Світовому океані.

Читайте також: Все, що треба знати про героїчну боротьбу влади з коронавірусом

Знаний британський фізик Стівен Гокінґ сказав, що Земля неминуче стане непридатною для проживання людей у найближчі 100 років і тому доведеться шукати іншу планету для можливого переселення туди представників виду homo sapiens.

Звісно, варто згадати і про те, що перемоги медицини в боротьбі із хворобами чомусь закінчуються виникненням нових, іще проблемніших. Чи все це не є спробами природи регулювати чисельність людства в інтересах стабільності планети? Адже не варто сперечатися з тим, що природа є саморегульованою системою… Лишається тільки здогадуватися, які страшні винищувальні захворювання можуть з’явитися в майбутньому.

У цьому сенсі COVID-19 є лише попередженням, зокрема про неготовність людства до таких викликів. Вірус, завдавши великої шкоди, не знищить людей повністю, як не знищила їх іспанка початку XX століття, забравши життя мільйонів. Проте експерти вже сьогодні чекають на виникнення абсолютного вірусу, так званого агента Х, що може поставити останню крапку в людській історії. Ми до цього також не готові – тому що не готуємося…

За всі роки XX й початку XXI століття передові країни світу, розв’язуючи безліч проблем (і серед них чимало штучних, вигаданих), не спромоглися створити міжнародний потужний центр прогностичної чи превентивної медицини, завданням якого стало би прогнозування появи нових небезпечних захворювань, яких немає сьогодні, однак які можуть з’явитися завтра цілком несподівано.

Читайте також: Казарін: Людство перемогло – усупереч тому, що епідемія намагається переконати нас у протилежному

У цьому центрі варто було б об’єднати зусилля найліпших вірусологів, епідеміологів, генетиків, мікробіологів тощо. Кілька мільярдів доларів, що треба було б витратити на такий центр, є незіставними з багатотрильйонними втратами людства від різноманітних епідемій.

Уже сьогодні такому центрові треба було б узяти під особливий контроль вірусотвірні регіони світу: Китай, Південно-Східну Азію, Індостан, Тропічну Африку, Амазонію в Південній Америці, степи Центральної Азії.

Варто визнати чесно: COVID-19, коли ця епідемія лише починалася в місті Вухані провінції Хубей у Китаї, людство банально проґавило. Адже перед тим було чимало попереджень: свинячий грип, атипова пневмонія… Час від часу нагадує про себе лихоманка Ебола, ще не сказав останнього слова ВІЛ, та й чума та сибірська виразка поки що не є явищами абсолютно історичними.

На жаль, ми не знаємо всіх тих загрозливих для нас процесів і мутацій, що відбуваються у світі мікроорганізмів, з якими ми змушені співіснувати на цій планеті. Але знати бодай головне та вчасно дати сигнал тривоги – це питання виживання нашого біологічного виду. Як показує COVID-19, досить лише один раз проявити легковажність, щоб наслідки набули катастрофічного характеру.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Источник: → Все новости от