Тимчасовий міністр з надзвичайними повноваженнями

20 марта 2020 г., 22:15:00

1492

Одним з ключових уроків цієї епідемії для України має стати зміна підходів до творення та впровадження державних політик в нашій державі, пише Олег Рибачук в блозі для НВ.

Інструменти, які держави використовують для боротьби з епідеміями інфекційних хвороб, що передаються повітряно-крапельним шляхом, не зазнавали суттєвих змін протягом останніх декількох століть. Як правило, запроваджуються заходи, які покликані максимально зменшити контакти між людьми, крім випадків, коли людство винаходило вакцину для протидії недузі.

Не є винятком і те, як зараз держави намагаються боротися з коронавірусом. В багатьох країнах Європи уже запроваджено надзвичайний стан, який дає владі повноваження забороняти людям їздити з міста в місто, без потреби ходити по вулиці та призупиняти роботу ряду підприємств.

Вчора про подібні та ряд інших заходів написав на своїй сторінці в Facebook радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко. Окрім іншого, він вказав, що для ефективної боротьби з епідемією потрібно, щоб представники силових структур отримали повноваження контролювати особисте життя людей на зразок Китаю. За його словами, "приватність власного життя, особисті дані, таємниця пересування частково поступляться місцем і будуть підпорядковані праву громадян на життя та здоров’я".

Читайте також: Введение ЧП: рейтинг – это последнее, о чем нужно думать Зеленскому

Вже сьогодні він видалив публікацію та написав що це була особиста думка оформлена у вигляді "прогнозу". Постає логічне питання: "А де і за яких обставин громадяни можуть ознайомитися з пропозиціями та планами міністерства в такий спосіб, щоб їх не видаляли?" Адже, як це вже неодноразово бувало, через публікації та виступи в ЗМІ радників та інших пов’язаних осіб влада тестує реакцію експертного середовища та громадянського суспільства на спробу розширити свої повноваження під приводом боротьби чи то з коронавірусом, чи з Кремлем.

Якщо запровадження подібних заходів й справді планується, то розробникам відповідної державної політики (досі не зрозуміло, хто цим займається – чи то уряд, чи то Офіс президента, чи то профільні комітети Верховної ради), владі варто почати з офіційного розміщення відповідного проєкту у вільному доступі. Це потрібно зробити через дві важливі причини. По-перше, аби влада ненароком не отримала надмірних повноважень та не встановила формальної узурпації. А по-друге, аби влада могла почути, на які саме обмеження згодні громадяни, щоб уберегти своє здоров’я. Це дозволить вибудовувати комплекс ефективних заходів для подолання епідемії та формувати комунікаційну стратегію для донесення інформації до українців.

Чому це важливо? Не секрет, що значну частину українців лякає думка про те, що поліцейські чи інші силовики зможуть входити у їхнє житло чи втручатися у роботу бізнесу. І це не дивно, варто лише пригадати резонансне відео, на якому поліцейські Одеси нахабно грабували сліпих людей. Якщо ж дивитися не на окремі випадки, а на результати досліджень, то дані не вселяють оптимізму. За підсумками 2019 року в Україні зафіксовано неймовірний сплеск поліцейської злочинності і зростання кількості фактів поліцейського насильства щонайменше в 11 разів порівняно з попередніми роками. Не менше недовіри до можливих заходів правового режиму надзвичайного стану викликає постать міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якому, за даними соціологів, не довіряють три з чотирьох українців, тобто 74% громадян.

Погіршують ситуацію з суспільним сприйняттям запровадження надзвичайного стану і слабкі засоби протидії свавіллю правоохоронців. Ні Верховна Рада як орган, який мав би контролювати діяльність міністра, ні суди, які б мали адекватно реагувати на скарги громадян на дії правоохоронців, своїх функцій належно не виконують.

В момент, коли в Україні щоденно доведеться вибирати, чого ми боїмося більше – коронавірусу чи свавілля з боку МВС в умовах надзвичайного стану, – варто пригадати заспокійливий тон представників партії Слуга народу, які, коментуючи невідворотність призначення Авакова в уряди Гончарука та Шмигаля, наголошували на тимчасовості міністра.

Річ у тім, що державні інституції не можуть працювати в півоберта, як не може бути половинчастої політики чи тимчасових людей з неймовірними повноваженнями. Одним з ключових уроків цієї епідемії для України має стати зміна підходів до творення та впровадження державних політик в нашій державі. А люди, які приймають рішення щодо всієї країни, повинні перестати мислити в категоріях міжусобних палацових протистоянь, адже клаптиковий ремонт системи не працює за звичайних умов, а що вже говорити про катастрофи та пандемії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Источник: → Все новости от