Мене вразили українські оборонна промисловість і IT-індустрія, – посол Південної Кореї

17 февраля 2020 г., 23:23:00

918

Мене вразили українські оборонна промисловість і IT-індустрія, – посол Південної Кореї

На сьогодні Республіка Корея є одним з найбільших азійських торгівельних партнерів України, який кожного року збільшує інвестиції і запускає нові і нові проекти. Не зважаючи на відсталість України від Кореї в технологічному плані, корейські фахівці зацікавлені в багатьох українських розробках, а підприємці з Кореї хочуть вкладати в Україну ще більше грошей.

Про вітчизняні оборонну і аерокосмічну промисловості, українських IT-спеціалістів, k-pop, серіал “Чорнобиль” і багато іншого читайте в ексклюзивному інтерв’ю ІНФОРМАТОРа з послом Республіки Корея в Україні Квон Кі Чангом.

Завод “Південмаш”

Ви вже провели в Україні певний час. Що вас вразило в нашій країні, що зацікавило?

В Україну я прибув у травні минулого року і як новий посол вручив президенту Зеленському вірчі грамоти. Я багато вивчав і дізнавався про Україну перед тим, як почати працювати тут на своїй посаді. Але чим я був здивований, так це розвинутою наукою і передовими технологіями, що навіть перевищило мої очікування. Зокрема, мене вразила галузь оборонної промисловості, компанії «Мотор Січ», «Південмаш», завод «ФЕД» і багато інших. Також мене приємно здивувала галузь виробництва ракет і літаків, є багато корейських компаній, яких би зацікавили подібні технології. Тоді як у Південній Кореї знаходяться такі провідні компанії як Samsung, LG, Hyundai, то в Україні краще розвинена оборонна і аерокосмічна промисловість.

Крім того, в Україні неймовірна IT-індустрія. Наприклад, у Києві в Samsung R&D Institute зараз наймають на роботу більше шестисот висококваліфікованих українських дослідників. Я спілкувався з директором цього дослідницького центру і він каже, що українські працівники IT-галузі є чудовими фахівцями.

Ще я хочу відзначити гостинність українців. У багатьох країнах Європи великою проблемою є ворожість до іноземців, але в Україні я ні з чим подібним не стикався. Зараз я читаю відомого українського історика Михайла Грушевського і розумію, що ще з давніх часів на території сучасної України завжди була традиція гостинності до іноземців. Коли хтось з інших країв приїжджав до українців, то вони завжди відносилися з добротою і теплим серцем.

Корейці щось знають про Україну? З чим в них асоціюється наша держава?

Насправді, у корейців не так багато знань про Україну, але вони знають, що тут красиві люди, а мої знайомі корейці, які були в Києві, Львові, Одесі або інших містах, казали мені, що Україна – дуже красива країна. Люди з середовища інтелектуалів знають про події Революції гідності, як важливого етапу в історії України і світової демократії загалом. Події на Майдані також були прикладом для протестів в Гонконзі, де показували кадри з протестів у серці Києва.

Також в Кореї знають про Чорнобиль, який став застереженням для нашої економічної політики стосовно ядерної енергетики. Ми знову і знову про це згадуємо, як про наочний приклад того, що може статися. Я дивився серіал «Чорнобиль» від HBO, це було вкрай вражаюче. Там дуже детально показали події тих часів, побут і життя людей загалом, тож це виглядало майже як документальне кіно. Радянський союз хотів приховати факт катастрофи на ЧАЕС, але врешті-решт всі дізналися правду, зокрема завдяки науковцям, які намагалися її розкрити.

В Кореї багато хто цікавиться спортом, в тому числі і я. У художній гімнастиці і зимових видах спорту Україна демонструє чудові результати, я давно спостерігаю за вашими спортсменами, яких також знають і в Кореї.

Чорнобиль серіал Кадр з серіалу Chernobyl

Якщо згадати про досвід вашої країни у війні з КНДР, чи можна провести якісь паралелі між вашою ситуацією і агресією Росії проти України? Чи могла б Україна повчитися чомусь у Південної Кореї в цьому плані?

По-перше, хочу сказати, що у обох наших країн є дуже небезпечний сусід: у нас це Північна Корея, а у вас – Росія. Друга спільна річ – гуманітарні проблеми.

КДНР вторглася на нашу територію в 1950 році, війна тривала три роки. Близько 10 мільйонів родин були розділені, коли хтось жив у Південній, а хтось – у Північній Кореї. Схожа ситуація в Україні, коли багато людей опинилися по той бік лінії розмежування. Наша держава хотіла б, щоб люди зустрічалися якомога частіше, бо ми думаємо про людей, а у Північній Кореї всі рішення ухвалюються лише через політичні мотиви, і вони не будуть робити те, що може загрожувати їхньому режиму. Через це і виникає багато гуманітарних проблем, які змушують людей страждати.

На мою думку, Україна має приділяти більше уваги економічному розвитку. На відміну від Північної Кореї, у нас нема ядерної зброї чи мільйонної армії, але ми досягли великих успіхів в розвитку і зараз ми одна з найрозвинутіших країн на планеті. Війна з Росією, звичайно, завдає багато шкоди і багатьма речами доводиться жертвувати, але все-одно не варто зупинятися в розвитку, щоб колись Україна стала справді сучасною, розвиненою країною та могла претендувати на членство в НАТО чи ЄС. Зараз президент Володимир Зеленський намагається реформувати країну і продовжити сталий розвиток, щоб Україна мала більш прозоре суспільство і сильну економіку. Я вважаю, що у довгостроковій перспективі це важливіше, ніж намагання вирішити конфлікт з Росією.

На вашу думку, від кого залежить вирішення конфлікту на сході України?

Зараз в цьому питанні відбувається багато позитивних змін, останні досягнення в дипломатичних перемовинах між Україною і Росією були неможливими за часів Порошенка. Важко сказати від кого залежить вирішення конфлікту: від України чи Росії. Дехто вважає, що це залежить здебільшого від Москви, але важливо те, що в історії не буває постійної війни чи постійного миру. Але в той же час війна – це дуже затратний бізнес. Таким чином, жодній країні не вигідно продовження війни і всі мають це зрозуміти.

Ви згадували українську оборонну індустрію і іншу промисловість. На вашу думку, які українські розробки чи технології можуть зацікавити Південну Корею?

Корейські компанії відомі на весь світ своїми досягненнями, але не всі галузі можуть похвалитися передовими технологіями. Наприклад, нас могли б зацікавити розробки Інституту Патона, зокрема зварювальні технології. Для авіаційної індустрії це вкрай важлива технологія, тож багато корейських компаній хотіли б її перейняти. Корейські компанії також зацікавленні в інвестуванні в Україну, наприклад Posco international, торгівельна компанія POSCO Group минулого року відкрила зерновий термінал в Миколаївському морському порту. Вони займаються доставкою до порту зернових культур від різних українських фермерських господарств і потім забезпечують експорт в Китай та інші країни світу.

На Закарпатті корейська компанія зараз будує сонячні електростанції. Україна наразі не має достатньо електричної енергії, тож альтернативна енергетика – чудовий напрямок розвитку.

Ці інвестиції є дуже успішними. Корейські компанії планують розширяти свій бізнес в Україні, тому я сподіваюся, що в Україну прийде ще більше інвестицій з Південної Кореї.

Миколаївській порт Зерновий термінал Posco в Миколаївському порту

Що ви можете сказати про останній обмін полоненими між Україною і Росією, який в Україні багато хто критикував?

Я впевнений, що це було вірне рішення. Президент Зеленський робить правильні речі і це було дуже добрим початком. Дипломатія потребує терпіння і часу. Не можна одразу отримати те, що ти хочеш. Зеленський намагається принести мир в Україну і отримати успіх в переговорах. Але будь-які політичні рішення можуть отримувати критику і це нормально. Кількість людей, звільнених з різних боків не була рівною, Україна відпустила більше заручників, ніж Росія, але важливо бачити загальну картину. Це лише початок впровадження тих домовленостей, які були узгоджені в Парижі на Нормандській зустрічі. Незважаючи на критику всередині України, я переконаний, що президент Зеленський здійснює правильні кроки.

В Ірані нещодавно був збитий український літак, було багато жертв. Як це може вплинути на міжнародну політику і на стосунки України з Іраном зокрема?

Це неймовірно трагічний інцидент, 11 українців стали жертвами і втратили життя. Країни, які втратили своїх громадян в цій авіакатастрофі, зустрілися та намагалися знайти якесь рішення, як діяти стосовно Іранського уряду. Зеленський вимагав від Ірану понести відповідальність за це і сплатити компенсацію, що є законними вимогами, адже Україна втратила 11 громадян і літак. Багато чого залежить від того, як іранська влада буде на це реагувати. Тегеран спочатку не визнавав справжню причину трагедії, але потім вони зізналися, що літак був помилково збитий ракетою. Їхня позиція зрозуміла, але зараз важливо як Іран буде діяти далі, чи будуть покарані причетні для цього. Не зважаючи що це була випадковість, загинуло багато людей. Хтось має нести за це відповідальність. Також вони мають вжити заходи, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому.

Ця трагедія показала, що Іран не має відповідних систем моніторингу повітряного простору, які б дозволили відрізнити літак від ракети. Іранська влада має замислитися над компенсацією постраждалим і покарати винних. Від подальших дій Тегерану залежатиме, якими будуть стосунки Ірану і України в майбутньому.

Місто Сеул називають Smart City через розгалужену систему відеоспостереження. Які ваші відчуття, від постійного перебування під камерами і чи варто в Києві впроваджувати такі ж технології?

Незалежно від того, чи вам це подобається, Київ буде розвиватися в цьому напрямку. В Сеулі дійсно багато камер відеоспостереження, зокрема на перехрестях, на вулицях і в публічних місцях як-то ресторани, театри. Камери є всюди, але це не шкодить нашій особистій приватності, це захищає нас від криміналу. Сеул є одним з найбільш безпечних міст в світі, іноземці, жінки можуть вільно гуляти вулицями міста вночі, не відчуваючи ніякого страху чи загрози. Можна, звичайно, згадати відомий роман «1984» Джорджа Орвелла, де йдеться про «великого брата», який стежить за всім твоїм життям, але не для того, щоб захистити, а щоб контролювати. На відміну від цієї антиутопії, в Сеулі такі технології використовуються на благо містян. Використовуючи записи з камер відеоспостереження, поліція завжди може відслідкувати та спіймати злочинця.

Я чув, що в багатьох місцях Києва теж є такі камери, їх небагато, але я думаю, що через 5-10 років їх буде значно більше, бо вони покликані захистити українців, а не порушувати приватне життя.

Розкажіть, над чим ваше посольство зараз працює. Може ви могли б анонсувати якісь події?

Найбільш важливо для нас зараз – сприяти збільшенню інвестицій в Україну і залучати корейські компанії до роботи в Україні.

Якщо говорити про культурні події, то цього року ми проводимо щорічний «Кубок Посла» по тхеквондо. Це відомий корейський олімпійський вид спорту і в Україні є багато чудових борців з тхеквондо. Цей турнір відбудеться орієнтовно в травні і триватиме три дні.

K-pop популярний у всьому світі, тому як і минулого року, ми хотіли б провести фестиваль k-pop cover dance в Україні. Минулого разу брали участь близько 80 груп, з них ми обрали 15, які виступили в Ocean Plaza. Такі ж фестивалі проходять в різних країнах Європи і переможці з кожної держави потім змагаються на фінальному конкурсі в Південній Кореї. Два роки тому група під назвою Level up була переможцем українського фестивалю і теж поїхали виступати в Корею.

Крім того ми плануємо організувати фестиваль корейського кіно. А ще в наших планах встановити в університеті Шевченка бюст одного відомого корейського поета і провести на цю тему захід.

Тхеквондо

Ви згадали k-pop, який дійсно є дуже популярним в усьому світі. Люди не розуміють корейської, але все-одно люблять і слухають цю музику. В чому секрет?

Насправді, я сам дуже здивований! Чоловічі та жіночі k-pop групи мають велику аудиторію в США і Європі, у тому числі і в Україні. Коли BTS, найвідоміший корейський бой-бенд, виступали на стадіоні Вемблі в Лондоні, 180 000 фанів зібралися на їхніх концертах протягом двох днів. Вони були не лише з Британії, але і приїжджали з інших країн Європи. Коли слухаєш музику, то слова важливі, але людям подобається і мелодія сама по собі. Ще треба відзначити динамічні танці, які виконують співаки k-pop. Третій аспект – візуальний. Костюми, зовнішній вигляд, це все приваблює людей в усіх куточках світу. Музика, танці і зовнішній вигляд – запоруки популярності корейської музики.

Тим не менше, нам цікаво, як іноземці сприймають нашу музику, це справді феномен. Неймовірно, що в Сполучених Штатах молодь слухає не англомовні пісні. Я знаю, що багато фанів k-pop навіть хочуть вивчити корейську мову, щоб краще розуміти пісні. В Києві у нас є корейський освітній центр, де минулого року більше 700 людей почали вивчати корейську мову. Але таке відбувається не лише в Україні. Популярність корейської мови збільшується всюди.

А ще у всьому світі популярними стають корейські фільми, наприклад кіно «Паразити» отримало «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі і чотири нагороди на «Оскарі», в тому числі і як «Кращий фільм». Фільм «Паразити» загалом мав шість номінацій на «Оскарі» і це неймовірний показний для іноземного кіно не англійською мовою. Насправді в Південній Кореї багато чудових режисерів і ми давно знімаємо якісні фільми, але вони не дуже відомі в інших країнах через мовний бар’єр. Але часи змінюються і успіх «Паразитів» у світі є важливою віхою в історії корейського кіно.

Режисер “Паразитів” Пон Чжун Хо на “Оскарі”